- споруджувати
- —————————————————————————————спору́джуватидієслово недоконаного видурідко
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
споруджувати — ую, уєш і рідко споруджа/ти, а/ю, а/єш, недок., споруди/ти, руджу/, ру/диш, док., перех. 1) Будувати, зводити що небудь (перев. велике, складне). || розм. Робити, виготовляти що небудь перев. ручним способом; майструвати. 2) розм., рідко. Збирати … Український тлумачний словник
споруджувати — [споуру/джуватие] уйу, уйеиш … Орфоепічний словник української мови
споруджувати — див. спорудити … Словник синонімів української мови
мурувати — (споруджувати щось з каменю, цегли), викладати, зводити, класти … Словник синонімів української мови
будувати — у/ю, у/єш, недок., перех. 1) Споруджувати, зводити яку небудь будівлю (будівлі). || Виготовляти, складати (механізм, машину тощо). 2) перен. Створювати, організовувати що небудь. 3) на чому, перен. Ґрунтувати на чому небудь, формувати на якійсь… … Український тлумачний словник
будуватися — у/юся, у/єшся, недок. 1) Будувати, споруджувати для себе яку небудь будівлю (будівлі). 2) Пас. до будувати … Український тлумачний словник
вибудовувати — ую, уєш, недок., ви/будувати, ую, уєш, док., перех. Споруджувати що небудь; створювати, будуючи … Український тлумачний словник
зводити — I зв одити і рідко ізво/дити, джу, диш, недок., звести/, зведу/, зведе/ш і рідко ізвести/, веду/, веде/ш; мин. ч. звів, звела/, звело/, рідко ізві/в, ізвела/, ізвело/; док., перех. 1) Ведучи, допомагати кому небудь або змушувати когось сходити… … Український тлумачний словник
зліплювати — юю, юєш, недок., зліпи/ти, зліплю/, злі/пиш; мн. злі/плять; док., перех. 1) Створювати способом ліплення які небудь зображення з м якого, в язкого і т. ін. матеріалу. 2) розм. Виготовляти, споруджувати що небудь за допомогою м якої, в язкої… … Український тлумачний словник
зодчество — а, с., книжн. Мистецтво проектувати і споруджувати будівлі; архітектура. Дерев яне зодчество … Український тлумачний словник